Вступ до написання програм
Програма мовою Python скаладається з набору інструкцій. Кожна інструкція починається з нового рядка. Наприклад:
1 print (2 + 3)
2 print ("Hello")
У Python важливими є відступи. Невірно поставлений відступ є помилкою. Наприклад, у випадку, наведеному нижче, ми отримаємо помилку, хоча код буде майже ідентичний тому, що був наведений вище:
1 print (2 + 3)
2 print ("Hello")
Саме тому нова інструкція має бути розміщена напочатку рядка. У цьому полягає одна із найважливіших відмінностей мови Python від, до прикладу, таких мов програмування, як C# чи Java.
Однак, варто враховувати, що деякі конструкції мови можуть складатися з декількох рядків. Наприклад, умовна конструкція if:
1 if 1 < 2:
2 print("Hello")
У цьому випадку, якщо 1 менше 2, то виводиться рядок “Hello”. Тут повинен бути відступ, оскільки інструкція print(“Hello”) використовується не окремо, а як частина умовної конструкції if. Причому відступ, відповідно до інструкцій посібника з оформлення коду, бажано робити з такої кількості пробілів, яка кратна 4 (тобто: 4, 8, 16 і т.д.). Хоча, якщо пробілів буде не 4, а, до прикладу, 5, програма також буде працювати. Таких конструкцій не так багато, тому особливої плутанини щодо того, де треба, а де не треба ставити прогалини, не повинно виникнути.
Реєстрозалежність
Python - реєстрозалежна мова, тому вирази print і Print або PRINT сприймаються, як абсолютно різні команди. І якщо замість методу print для виведення на консоль ми спробуємо використати метод Print:
1 Print("Hello")
то у нас нічого не вийде.
Коментарі
Для уточнення, що робить та чи інша ділянка коду, використовують коментарі. При трансляції та виконанні програми інтерпретатор ігнорує коментарі, тому вони не впливають на роботу програми. Коментарі в Python бувають блокові та рядкові.
Рядкові коментарі починаються зі знаку решітки - #. Вони можуть розташовуватися на окремому рядку:
1 # Вивід на консоль
2 # Повідомлення Hello World
3 print("Hello World")
Будь-який набір символів після знакe # є коментарем. Тобто у прикладі вище перші два рядки коду є коментарями. Також вони можуть розташовуватися на тому ж рядку, що й інструкції мови після інструкцій, що виконуються:
1 print("Hello World") #Виведення повідомлення на консоль
У блокових коментарях до і після тексту коментаря ставляться три одинарні лапки: ‘‘‘текст коментаря’’’. Наприклад:
1'''
2 Виведення на консоль
3 повідомлення Hello World
4'''
5print("Hello World")
Основні функції
Python надає низку вбудованих функцій. Деякі з них використовуються дуже часто, особливо на початкових етапах вивчення мови, тому розглянемо їх. Основною функцією виведення інформації на консоль є функція print(). Як аргумент у цю функцію передається рядок, який ми хочемо вивести:
1 print(Hello Python)
Якщо нам необхідно вивести кілька значень на консоль, то ми можемо передати їх у функцію print через кому:
1 print("Full name:", "Tom", "Smith")
У результаті всі передані значення склеяться через пробіли в один рядок:
Full name: Tom Smith
Якщо функція print відповідає за виведення, функція input відповідає за введення інформації. Як необов’язковий параметр ця функція приймає запрошення до введення та повертає введений рядок, який ми можемо зберегти у змінну:
1 name = input("Введіть ім'я:")
2 print("Привіт", "name")
Консольне виведення:
Введіть ім'я: Володимир
Привіт, Володимире
Коментарі