Множину символів, які застосовуються в мові Сі можна розділити на п’ять груп.

Символи, що використовються для утворення ключових слів і ідентифікаторів (табл.1). До цієї групи входять великі і малі букви англійського алфавіту, а також символ підкреслення і цифри. Слід зазначити, що однакові великі і малі букви вважаються різними символами, оскільки мають різні коди.

Таблиця 1

Група Набір символів
Великі букви латинського алфавіту А B C D E F G H I J K L M N О P Q R S T U V W X Y Z
Малі букви латинського алфавіту а b c d e f g h i j k l m n о p q r s t u v w x y z
Символ підкреслення _
Арабські цифри 0 1 2 3 4 5 6 7 8 9

1. Група великих і малих букв алфавітів мов світу, наприклад українська абетка (табл.2).

Таблиця 2

Група Набір символів
Великі букви української абетки А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
Малі букви української абетки а б в г ґ д е є ж з и і ї й к л м н о п р с т у ф х ц ч ш щ ю я ь

2. Знаки нумерації і спеціальні символи (табл. 3). Ці символи використовуються з одного боку для організації процесу обчислень, а з іншого – для передачі компілятору певного набору інструкцій.

Таблиця 3

Символ Назва Символ Назва Символ Назва
, кома | вертикальна риска
(, ) круглі дужки # номер
. крапка / коса риска
{,} фігурні дужки ; крапка з комою
\ обернена коса риска [, ] квадратні дужки
: двокрапка ~ тильда Менше
? знак питання * зірочка більше
' апостроф + плюс " лапки
! знак оклику - мінус = рівно
^ логічне не & амперсанд % процент

3. Керуючі і розділові символи. До тієї групи символів відносяться: пропуск, символи табуляції, переведенння каретки, повернення каретки, нова сторінка і новий рядок. Ці символи відділяють один від одного об’єкти, що визначені користувачем, до яких відносяться константи і ідентифікатори. Послідовність розділових символів розглядається компілятором як один символ (наприклад, послідовність пропусків).

4. Окрім вказаних груп символів в мові Сі широко використовуються так звані, керуючі послідовності, тобто спеціальні символьні комбінації, використовувані у функціях введення і висновку інформації. Керуюча послідовність будується на основі використання зворотної риски () (обов’язковий перший символ) і комбінацією латинських букв і цифр (табл.4).

Таблиця 4

Керуюча послідовність Найменування Шіснадцяткова змінна
Дзвінок 007
\b Повернення на крок 008
\t Горизонтальна табуляція 009
\n Перехід на новий рядок 00A
\v Вертикальна табуляція 00B
\r Повернення каретки 00C
\f Протягнення формату 00D
" Лапки 022
' Апостроф 027
\0 Нуль-символ 000
\ Зворотна риска 05C
\ddd Символ набору кодів ЕОМ у вісімковому поданні
\xddd Символ набору кодів ЕОМ в шістнадцятковому поданні
  1. Послідовності виду \ddd і \xddd (тут d позначає цифру) дозволяє подати символ з набору кодів ПЕВМ як послідовність вісімкових або шістнадцяткових цифр відповідно. Наприклад символ повернення каретки може бути поданий різними способами:
  • \r – загальна Керуюча послідовність,
  • \015 – вісімкова Керуюча послідовність,
  • \x00D – шістнадцяткова Керуюча послідовність.

Слід зазначити, що в рядкових константах завжди обов’язково задавати всі три цифри в керуючій послідовності. Наприклад окрему керуючу послідовність \n (перехід на новий рядок) можна подати як \010 або \xA, але в рядкових константах необхідно задавати всі три цифри, інакше символ або символи, наступні за керуючою послідовністю розглядатимуться як її бракуюча частина.

Наприклад, "ABCDE\x009FGH"

дана рядкова команда буде надрукована з використанням певних функцій мови Сі, як два слова ABCDE FGH, розділені 8-у пропусками, у цьому випадку якщо вказати неповний керуючий рядок "ABCDE\x09FGH",то на друці з’явиться ABCDEџGH, оскільки компілятор сприйме послідовність \x09F як символ "џ".

Відзначимо той факт, що, якщо зворотна риска передує символу, який не є керуючою послідовністю (тобто не включеному в табл.4) і не є цифрою, то ця риска ігнорується, а сам символ представляється як літеральний.

Наприклад, символ \h подається символом h в рядковій або символьній константі.

Окрім визначення керуючої послідовності, символ зворотної дробової риски () використовується також як символ продовження. Якщо за () слідує (\n), то обидва символи ігноруються, а наступний рядок вважається продовженням попереднього. Ця властивість може бути використана для запису довгих рядків.